Що робити при залитті квартири?

До Спілки власників житла України звернулася громадянка із питанням про необхідні дії при залитті квартири та бездіяльності ЖЕД у даній ситуації.

— За останні два місяці залиття відбувалося кілька разів — усі документально оформлені, проте ЖЕД порушує форму складання акту, не вказуючи підписів відповідальних осіб. Прошу поради, що робити в цій ситуації.

Інформуємо, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пункт 1 частини 2 цієї ж статті визначає, що збитками крім іншого є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, особа, яка постраждала від залиття, має право на відшкодування їй збитків винною особою.

З метою отримання належної доказової бази для захисту власних інтересів, зокрема у судовому порядку, необхідно отримати докази, що підтверджують:

  • факт заподіяння шкоди
  • розмір завданої шкоди
  • причиновий зв’язок між діями/бездіяльністю винуватця та завданою шкодою.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов’язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.

У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (форма акту затверджена додатком 4 Правил).

Також щодо випадків залиття квартири публікувався лист-роз’яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975.

Факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету (ОСББ) та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов’язковою.

В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов’язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім’я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

Згідно із ст. 190 Житлового кодексу УРСР (чинний), підприємства, установи, організації, а також громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, жилим приміщенням, інженерному обладнанню, зобов’язані відшкодувати заподіяну шкоду.

Належним доказом щодо визначення розміру завданої шкоди може виступати висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Згідно пункту 1.3 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998  № 53/5) відповідно до чинного законодавства за дорученням […] осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Підпунктом 5.1 пункту 5 розділу 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що одним з основних завдань будівельно-технічної експертизи є визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.

Порядок проведення експертного дослідження визначений згаданою інструкцією.

Згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Витрати пов’язані із залученням спеціалістів експертів та проведенням експертизи належать до витрат, пов’язаних з розглядом справи на підставі статті 133 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 139 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Крім цього, судом може бути сприйнятий як належний доказ визначення розміру матеріальної шкоди і кошторис або рахунок-фактура, складені будівельним чи житлово-ремонтним підприємством, яке здійснило будівельно-ремонтні та відновлювальні роботи у вашому помешканні

Також доречно підготувати й інші документальні підтвердження ситуації, що виникла, зокрема: фото/відеофіксація джерела затоплення, всіх завданих пошкоджень (бажано з зафіксованою у кадрі датою, наприклад, на випуску газети); запросити до приміщення та отримати письмові свідчення від сусідів; зафіксувати час та номер заявки на виклик аварійної бригади; тощо.

Після формування необхідної доказової бази до подачі позовної заяви до суду можливо письмово поштою (з доказом відправлення) звернутися до винуватця завданих збитків з вимогою про відшкодування визначеної суми у досудовому порядку. У випадку відмови, єдиним способом захисту своїх прав лишиться звернення до суду.

 

Форма акту про залиття

Теги статті:

Поширити: