Щодо застосування тарифу на утримання будинків

21 січня 2019 року на офіційному порталі Києва опубліковано новину, у якій заступник голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що “поняття «тариф на утримання будинків» перестав існувати, відтепер введено плату за надані послуги, яка зазначаються в договорі між мешканцями будинку і виконавцем послуг”.

Спілка власників житла України вважає, що посадова особа навмисне перекручує законодавчі терміни і поняття, щоб затягнути виконання або взагалі не виконувати рішення від 06.07.2018 Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/8441/17, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №668 від 06 червня 2017 року «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій […]».

Варто зазначити, що у редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2004 року була визначена «послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі — послуга з утримання будинків), у той час як редакція від 2017 року встановила замість неї поняття «послуги з управління багатоквартирним будинком».

У той же час, незважаючи на майже однаковий предмет договору, договори на послугу з утримання будинків відрізняються від договорів на послугу з управління будинками.

Спосіб визначення вартості послуг 

Відповідно до попередньої редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (2004) та пов’язаних з нею нормативно-правових актів, послуга з утримання будинків надається відповідно до тарифу, встановленого рішенням органу місцевого самоврядування.

Чинною редакцією закону (2017) встановлено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.

Отже, послуги з утримання будинків надаються за тарифом (затвердженим), а послуги з управління будинком — за вартістю (домовленою).

Підстави і порядок укладення договору

Порядок укладання договору з управління будинком визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Цим же законом визначені й інші повноваження та права співвласників.

Стаття 10 цього закону встановлює, що рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Виняток передбачених лише для трьох питань, що затверджуються власниками більше 50%, а не 75% загальної площі, серед яких є питання визначення управителя та його відкликання,  затвердження та зміну умов договору з управителем.

Таким чином, затвердження самого договору з управителем (з управління багатоквартирним будинком) може бути здійснене власниками >50% відсотків загальної площі, у той час як визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком — лише власниками >75% загальних площ.

У той же час, відповідно до перехідних та прикінцевих положень нової редакції закону, договори про надання послуг з утримання будинків зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

При цьому, якщо згідно з такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Тому, до укладання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, продовжують діяти договори про надання послуг з утримання будинків. 

Це підтверджується і у зазначеній новині, а саме за словами заступника голови КМДА, “існуючі договори з обслуговуючими компаніями діють, доки не будуть укладені відповідні договори на послугу з управління багатоквартирним будинком.”

З викладеного вбачається і те, що не передбачене “автоматичне” переукладання чи зміна договірних відносин, у тому числі зміна “тарифу” на “вартість”.

Чинність договорів

Отже, до укладання нового договору зборами співвласників (>50%) та визначення розміру витрат на управління (>75%), зберігають чинність на колишніх умовах договори з утримання будинків за тарифом, затвердженим для них органом місцевого самоврядування.

У той же час, зі зміною договірної моделі надання послуг і їх правового регулювання, органи місцевого самоврядування тепер не мають повноважень на зміну раніше затверджених тарифів.

Таким чином, до укладання нових договорів на управління зборами співвласників, договори з утримання будинків продовжують діяти за останнім чинним тарифом, затвердженим органом місцевого самоврядування.

Оскільки тарифи, затверджені Розпорядженням КМДА №668 від 6 червня 2017 року, визнані судом протиправними та скасовані, для відповідних будинків має застосовуватися тариф у розмірі, визначеному Розпорядженням КМДА № 442 від 30 квітня 2015 року.

Законодавство

  1. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (від 24.06.2004 № 1875-IV);
  2. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (від 09.11.2017 № 2189-VIII);
  3. Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Теги статті:

Поширити: