Законопроєкт, який дозволяє відселяти людей з “хрущовок” і зносити аварійний багатоквартирний за умови згоди 75% мешканців, підготований Міністерством розвитку громад і територій, порушує конституційні права громадян.
А народні депутати, які розробляли ці норми, недостатньо і не всебічно вивчили це питання, розповів колишній міністр з питань ЖКГ України роках Олексій Кучеренко.
Наголошує: проблема комплексна. І пропозиції по її вирішенню в такому вигляді, як зараз пропонують депутати, понизивши бар’єр згоди, – протизаконні. Бо суперечать Конституції України.
“Будь-яка людина, якщо не захоче, зупиниться. Це конституційне її право. Не можна нічого взяти і позбавити права власності. Вони (автори законопроєкту. – Gazeta.ua) йдуть хибним шляхом. І так, було запропоновано переселення – у тому законі, який я ще розробляв у 2005-му році, прийняли його у 2006-му. Закон розроблявся у держкомітеті з питань ЖКГ. Переселення було закладене, і коефіцієнти враховані. Але це все – на добровільних засадах”, – каже Кучеренко.
Пропонує діяти іншим шляхом: наповнювати змістом конституційне поняття “суспільні потреби”. Виписувати механізм реалізації, за яким, якщо будинок доходитиме до аварійного стану, мешканці будуть зобов’язані продавати житло за певним чином вирахуваною оціночною ринковою вартістю. Або – приймати рішення про переселення.
Окрім того, на думку Кучеренка, треба визнати, що аварійні багатоповерхівки – проблема держави, а не власників приватизованого житла. Протилежне визначення затвердили у 2019 році в Міністерстві розвитку громад і територій, коли практично переклали проблему застарілого житлового фонду на людей.
“Головна біда всього цього руху, що у 2019 році впровадили на законодавчому рівні, що держава до цього не має ніякого відношення. Мовляв, це приватна власність мешканців і нехай вони хоч у братську могилу лягають, коли воно все завалиться”, – каже ексміністр ЖКГ.
Ще однією великою проблемою називає досі не прийнятий Житловий кодекс. Торік президент Зеленський обіцяв, що дав завдання Верховній Раді розробити Житловий кодекс, але його досі немає. На думку експерта, реновація або реконструкція старого житлового фонду, могла би врятувати ситуацію. Але, щоб знайти рішення, треба визнати, що це державна проблема.
“Тому я пропоную міністру: нам треба розробляти державну програму модернізації та реконструкції застарілого житлового фонду. І в її рамках прописувати правове рішення. Я переконаний, що це – через механізм суспільної потреби”, – каже Кучеренко.
Якщо будинок доходить до аварійного стану, з’являються підстави, щоб через згадану норму приймати рішення. Інакше, якщо будинок зруйнується, місцевій владі доведеться працювати з наслідками, а також розселяти мешканців. А це – додатковий клопіт та великі витрати.
Окрім того, навіть за умови добровільної згоди на переселення з будинку, на місці якого інвестор готовий будувати, мешканці різних регіонів знаходяться в нерівних умовах. Наприклад, шансів переїхати з аварійного будинку в більш комфортний у киян більше. Бо більше шансів, що їх ділянкою зацікавляться потенційні інвестори. Натомість у якомусь райцентрі така ймовірність – мізерна.
“Чим мешканці умовного райцентру Кам’янського, які живуть у трущобах, гірші за киян? Їм що, готуватися помирати в аварійних будинках?” – задається риторичним питанням експерт.
Ще одне нагальне питання – хто є власником землі під багатоквартирними будинками.
“Воно записане в сімейному кодексі, що земельна ділянка під багатоквартирним будинком на правах спільної сумісної власності належить мешканцям. Але акт – у кого він є? У мене, наприклад, немає. Тобто треба починати з землі, бо вона насправді – головне”, – підкреслив Олексій Кучеренко.
