Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу щодо усунення перешкод у користуванні будинком шляхом знесення самовільно побудованої споруди, яка розпочалася зі спору про узгодження меж земельної ділянки.
Позовна заява Особи-1 у даній справі була мотивована тим, що за договором купівлі-продажу, вона придбала жилий будинок з надвірними спорудами. З метою отримання у приватну власність земельної ділянки, на якій розташовано вказаний будинок та яка перебуває у її користуванні, через кілька років вона звернулася до міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Отримавши такий дозвіл, Особа-1 звернулася до суміжного землекористувача — Особи-2, з метою узгодження та встановлення меж земельної ділянки шляхом підписання відповідного акта, проте він відмовився від підписання такого акта, у зв’язку з чим їй було відмовлено і міською радою у затвердженні технічної документації.
З урахуванням наведеного та зазначаючи, що її незаконно позбавлено права на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, Особа-1 звернулася до суду.
Особа-2 також звернувся до суду із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом знесення самовільно побудованої Особою-1 споруди.
Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником жилого будинку, розташованого на земельній ділянці, а Особа-1 є землекористувачем суміжної земельної ділянки, на якій у минулому році, відступивши на 1 м від його межі, самочинно, у порушення будівельних, санітарних і протипожежних правил побудувала господарське приміщення, чим чинить йому перешкоди у користуванні власним будинком. Крім того, унаслідок такого самочинного будівництва, здійсненого Особа-1 без дотримання протипожежних правил, його будинок було відключено від газопостачання, отже остання зобов’язана за власний рахунок знести таку самочинну споруду.
Перша інстанція
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2015 року в задоволенні позову Особа-1 та зустрічного позову Особи-2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивовано тим, що вимоги про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж з власником суміжної земельної ділянки є передчасними, оскільки з вимогою затвердити технічну документацію із землеустрою до Долинської міської ради Кіровоградської області позивач не зверталася у зв’язку з чим це питання органом місцевого самоврядування не вирішувалось.
Водночас відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що знесення самочинного будівництва, у тому числі зведеного без проекту, є крайнім заходом і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об’єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Апеляційна інстанція (1)
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2016 року рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2015 року скасовано.
Первісний позов Особи-1 та зустрічний позов Особи-2 задоволено.
Визнано за Особою-1 право на приватизацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0725 га, та зобов’язано Долинську міську раду Кіровоградської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі без погодження із власником суміжної земельної ділянки Особа-2.
Зобов’язано Особу-1 знести самовільно побудовану господарську будівлю, орієнтовно довжиною 8,5 м, шириною 5,5 м, висотою 5,8 м, яка розташована на відстані 1 м від межі будинку із надвірними спорудами, розташованого за адресою.
Додатковим рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Особи-2 до Долинської міської ради Кіровоградської області про знесення самовільно побудованої господарської споруди.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що порушено права позивача з первісним позовом на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні. Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічних позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що відповідач за зустрічним позовом Особа-1 через самочинне зведення господарської будівлі чинить Особі-2 перешкоди у користуванні і розпорядженні належною йому нерухомістю, а саме житловим будинком.
Касаційна інстанція (1)
Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 серпня 2017 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог Особи-2 до Особи-1 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом знесення самовільно побудованої споруди скасовано, справу у цій частині направлено на новий апеляційний розгляд.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог та ухвалюючи в цій частині рішення про задоволення позову не з’ясував, яку саме й якого розміру господарську будівлю зведено позивачем, яким чином її будівництво порушило права суміжного землекористувача — Особи-2; взагалі не дослідив наявності можливості перебудови такої будівлі та не перевірив, чи вирішувалося таке питання між сторонами у добровільному порядку, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про задоволення зустрічного позову у вказаній частині.
Апеляційна інстанція (2)
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2018 року апеляційну скаргу Особи-2 задоволено. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2015 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано. Зустрічний позов Особи-2 задоволено.
Зобов’язано Особу-1 знести самовільно побудовану нею господарську будівлю, орієнтовно розміром: довжиною — 8,5 м, шириною — 5,5 м, висотою — 5,8 м, яка розташована на відстані 1 м від межі.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки порушення протипожежних вимог несе в собі потенційну загрозу життю, здоров’ю та майну Особи-2, це порушення має бути усунуто.
Усунення зазначеного порушення можливе лише за умови перенесення стіни самочинно збудованої господарської будівлі на визначену нормами відстань — 8 метрів. Здійснення такого перенесення не можливо шляхом перебудови.
Касаційна інстанція (2)
Касаційна скарга Особи-1 мотивована тим, що апеляційний суд при новому розгляді не врахував вказівки суду касаційної інстанції та не з’ясував чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень; чи можлива перебудова об’єкта та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; апеляційний суд не з’ясував, яку саме й якого розміру господарську будівлю зведено позивачем; яким чином її будівництво порушило права суміжного землекористувача Особи-2; суд взагалі не дослідив наявності можливості перебудови такої будівлі та не перевірив чи вирішувалось таке питання між сторонами у добровільному порядку.
Водночас заявник зазначила, що апеляційний суд порушив положення стаття 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Ухвалюючи рішення про знесення будівлі, апеляційний суд перебрав на себе повноваження органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, до компетенції яких належить питання щодо можливості чи не можливості перебудови самочинно збудованої будівлі та звернення до суду з позовом про знесення такої будівлі.
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що судами встановлено, що Особою-1 придбано житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований за адресою. Також, у її користуванні перебуває земельна ділянка, яка розташована за цією ж адресою, на якій відступивши 1 метр від межі із суміжною земельною ділянкою, власником якої є відповідач за первісним позовом Особа-2, на відстані двох метрів від будівлі, що йому належить, самовільно з порушенням санітарних і протипожежних норм та правил побудувала господарське приміщення.
Крім того, зведенням спірної будівлі позивачем створено зону вітрового підпору, що призвела до зворотної тяги в домоволодінні відповідача.
Зі змісту висновку експерта судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, вбачається, що господарська споруда, орієнтовно розміром довжиною 8,5 м, шириною 5,50 м, висотою 5,8 м, яка розташована на відстані 1 м від межі, визначена, як самовільно побудована, що є порушенням статей 26, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Дане порушення можливо усунути, а саме узаконити дану господарську будівлю, що можливо здійснити при умові згоди сусідів. Господарська споруда, за даною адресою відноситься до ІІІ ступеня вогнестійкості, тому відстань між нею та сусідським житловим будинком повинна бути 8 метрів. При проведенні експертизи було встановлено, що відстань від господарської споруди за адресою … до житлового будинку за адресою … дорівнює 2 м, що є порушенням ДБН 360-92 ** пункт 3.25.
На час проведення експертизи неможливе цільове використання Особою-2 газопостачання в його будинку через невідповідність димової труби державним будівельним нормам, що підтверджуються документально та фактичними замірами. При огляді димової труби належної Особою-2 було встановлено порушення норм ДБН 360-92 ** пункту 3.25, а саме, власником домоволодіння за адресою … від конструкції стіни домової труби до межі з домоволодінням за адресою … дорівнює 0,25 м, що є порушенням державних будівельних норм.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права:
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду — без змін.
Джерело
Справа 388/314/15-ц — перша інстанція, апеляція (1), касація (1), апеляція (2), касація (2).
