Останнім часом приватні споживачі почали все частіше скаржитися на необґрунтовані нарахування, які роблять їм енергетичні компанії. Люди почали активніше скаржитися на постачальників електроенергії профільному регулятору та до Антимонопольного комітету, звертатися до судів. Щоб прояснити ситуацію, «Мінфін» звернувся до Нацкомісії з регулювання ринку електроенергії та комунальних послуг (НКРЕКП), АМКУ, енергетичних компаній та юристів, які спеціалізуються на таких справах.
Чому виникають борги на рівному місці та як їх уникнути
У самих енергетичних компаніях люблять повторювати, що готові мирно врегульовувати спірні моменти. Але, з огляду на судову практику та штрафи НКРЕКП та Антимонопольного комітету, очевидно, що зробити це виходить не завжди.
Також показовими є численні скарги споживачів, які почали регулярно з’являтися на профільних сторінках енергетиків у соцмережах. Люди скаржаться не лише на відсутність поступок, що, зазвичай, афішують компанії. Але й на нарахування неіснуючих боргів, причому навіть за своєчасної передачі показників лічильників.
Що особливо показово у випадках, коли споживачі (таких мільйони) виїхали з України, або коли житло було зруйноване та електроенергією ніхто не користується. У таких випадках українці наголошують, що регулярно надсилають показники лічильника (що доводять відсутність споживання), але їм продовжують нараховувати середній довоєнний тариф та виставляти борги.
Багато хто міг махнути рукою на такі заборгованості у 2022—2023 роках, оскільки діяла заборона на відключення електрики. Проте, з січня 2024 року енергетики вже почали відключати світло боржникам, про що вже писав «Мінфін» і публікував боргову інформацію Yasno. Тому незадоволення споживачів почало зростати.
Області-лідери з приросту заборгованості
«Якщо клієнт передає покази електролічильника своєчасно, у встановлені терміни: а саме за два дні до кінця місяця та протягом трьох днів наступного (тобто для цієї простої дії у споживачів є 5 днів), то споживач отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. Це єдина дія, яку необхідно виконувати клієнту для отримання коректних рахунків. Якщо клієнт не передає свідчення у встановлені терміни, нарахування відбувається за середньодобовим споживанням», — йдеться в офіційному коментарі пресслужби ДТЕК «Київські електромережі» для «Мінфіну».
Середньодобове споживання розраховується з урахуванням обсягу аналогічного періоду (місяця) за попередній рік.
«Якщо в будинку клієнта у квартирі, де ніхто не проживає, встановлено автоматичну систему обліку електричної енергії (АСКОЕ), то оператор системи розподілу бачить, що споживання не відбувається. І тоді в рахунку такий клієнт бачить 0 грн до сплати. Але якщо такої системи немає, то дізнатися, чи споживається, чи ні, якщо клієнт про це не поінформував, оператор системи розподілу не може», — кажуть у Yasno.
Щоб не накопичити борги за порожню квартиру, в Yasno радять зробити таке:
Відключити всі електроприлади і щомісяця передавати одні й самі останні зафіксовані показання електролічильника.
Звернутися до оператора системи розподілу щодо тимчасового відключення електроспоживання. Тоді ОСР зробить відключення. Але важливо пам’ятати, що послуга з відключення та підключення з ініціативи клієнта є платною, і буде здійснена за рахунок споживача. Термін підключення від 3 робочих днів у містах та до 5 робочих днів у сільській місцевості.
Проте, практика показує, що в подібних ситуаціях нерідко виникають суперечки, які згодом і є підставою для скарг до НКРЕКП та позовів до судів. Де енергетики продовжують наголошувати лише на обов’язках споживачів.
«Індивідуальні побутові споживачі зобов’язані щомісяця зчитувати фактичні показники всіх лічильників, встановлених на об’єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня, який настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу», — зазначила в. о. генерального директора — голови правління ПАО «ПЕЕМ «Центральна енергетична компанія» Ганна Коломійчук «Мінфіну».
Однак, деякі енергокомпанії при цьому залишають за собою право проводити нарахування споживачам не на підставі показів лічильників, а за своєю власною формулою. Без погодження зі споживачем, на власний розсуд. Клієнтам доводиться звертатися до контролюючих органів, щоб відстояти свої права.
Людям, чиї будинки було зруйновано, у пресслужбі ДТЕК «Київські електромережі» пропонують пройти таку процедуру:
- Звернутись до оператора системи розподілу ДТЕК «Київські електромережі» через Центр обслуговування клієнтів або за допомогою електронних сервісів.
- Надати звернення довідку (копію) від ДСНС (Держслужби з надзвичайних ситуацій) або органів місцевого самоврядування про факт руйнування.
- Після отримання підтверджуючої інформації оператор системи розподілу проводить коригування нарахованих обсягів електроенергії, згідно з останніми фактично зафіксованими показниками (без урахування нарахувань по середньому), та передає нові дані постачальнику е/е.
- Постачальник на основі отриманих даних від ОСР коригує суму нарахувань та виставляє коректний рахунок клієнту.
Очевидно, якщо цього не зробити, то енергетики продовжать нараховувати споживачеві рахунки за середніми показниками, і фіксуватимуть борги. Фактично, їхню неспроможність постачальники е/е зможуть зрозуміти, тільки коли прийдуть проводити відключення світла за борги і на місці будинку виявлять руїни.
У цьому випадку споживачам залишається скаржитися на своїх постачальників струму до всіх інстанцій або позиватися до них.
Хто частіше скаржиться і на кого
У відповідь на запит «Мінфіну» голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський повідомив, що за 2023 рік до Нацкомісії надійшло 12 556 звернень від споживачів послуг електроенергії, а у 2024-му (на 14 лютого) — 1 259.
За минулий рік НКРЕКП сукупно розглянула 9,5 тис. запитів, більшість із яких надійшла від домогосподарств:
8 438 — від фізосіб;
1 057 — від юросіб;
21 — від фізосіб-підприємців.
У 2024 році склалася схожа ситуація: найчастіше до регулятора зверталися приватні споживачі, а всього було опрацьовано 743 запити.
Нацкомісія з регулювання ринку електроенергії та комунальних послуг узагальнила для «Мінфіну» основні теми звернень:
- Заборгованість за спожиту електричну енергію.
- Порядок проведення розрахунків за спожиту електроенергію.
- Вимкнення та відновлення електроживлення.
- Ціни (тарифи) на електроенергію.
- Приєднання до електричних мереж.
- Якість електропостачання.
- Складені акти про порушення.
- Упорядкування договірних відносин.
- Технічний стан мереж.
- Комерційний облік.
- Застосування «зеленого» тарифу.
Перевищення обсягів відпуску електроенергії виробниками понад величину їхньої електричної потужності тощо.
«Однією з підстав здійснення позапланової виїзної/невиїзної перевірки НКРЕКП є обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи щодо порушення суб’єктом господарювання, яке провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (або суб’єктом, що належить до особливої групи споживачів), його законних прав», — пояснив Костянтин Ущаповський.
Він повідомив «Мінфіну», що у 2023—2024 роках (на 14 лютого 2024-го) НКРЕКП провела 165 перевірок учасників ринку електроенергії: виробників електроенергії, операторів систем розподілу, ОСР, постачальників е/е, трейдерів та ін.
«Під час проведення цих перевірок розглядалися питання, підняті споживачами у скаргах», — уточнив Ущаповський.
У НКРЕКП уточнили, що у 2023—2024 роках найчастіше перевіряли таку 6-ку компаній:
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» — 30 перевірок;
АТ «Полтаваобленерго» — 18 перевірок;
АТ «Сумиобленерго» — 8 перевірок;
АТ «Укрзалізниця» — 8 перевірок;
АТ «ДТЕК Київські електромережі» — 8 перевірок;
АТ «Чернігівобленерго» — 5 перевірок.
Через воєнний стан, навіть за наявності скарг споживачів, перевірки не проводилися на окупованих територіях та в зоні бойових дій. Зокрема, не здійснювалися інспекції ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».
Як карали енергетиків-порушників
Костянтин Ущаповський повідомив «Мінфіну», що на 14 лютого, за результатами перевірок 2023−2024 рр., накладено 45 штрафів:
2023 рік — 41 штраф на загальну суму 4,9 млн грн;
2024 рік — 4 штрафи на 698,4 тис. грн.
За порушення ліцензійних умов розподілу електроенергії та інших вимог великі штрафи отримали:
АТ «Укрзалізниця» — 6 штрафів на загальну суму 1,04 млн грн;
ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» — 8 штрафів на 759,3 тис. грн;
ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» — 4 штрафи на 735,7 тис. грн;
АТ «Полтаваобленерго» — 5 штрафів на 595 тис. грн;
АТ «Чернігівобленерго» — 4 штрафи на 398,8 тис. грн.
«Найчастіше штрафи на зазначених ліцензіатів накладалися за порушення норм ліцензійних умов та/або законодавства щодо надання послуг із приєднання електроустановки замовника до системи розподілу електричної енергії, та щодо виконання умов договорів, обов’язкових для здійснення ліцензованої діяльності», — пояснив «Мінфіну» Ущаповський.
Він також уточнив, що НКРЕКП також розбирає скарги людей щодо некоректних нарахувань у рахунках за спожиту електроенергію та виникнення заборгованості. Надає рекомендації щодо звіряння фактичних споживань/оплат у рамках контрольних оглядів.
«За результатами звірок, у разі потреби, сторони здійснюють відповідні коригування обсягів споживання електричної енергії та здійснюють перерахунок нарахувань», — зазначив Костянтин Ущаповський, і запевнив, що захист прав споживачів є пріоритетом регулятора.
Усього ж НКРЕКП повідомила про застосування такого арсеналу заходів щодо енергетиків за результатами перевірок (у формі відкритих слухань):
84 — постанов-застережень;
51 — розпорядження щодо усунення порушень;
44 — постанови щодо накладання штрафів;
5 — постанов щодо анулювання ліцензій;
3 — постанови щодо застосування санкцій.
Видно, як санкції переростають у штрафи, і з темпу покарань можна робити висновки про посилення проблем компаній під час роботи зі споживачами.