Останнім часом до Спілки власників житла України надійшла надзвичайно велика кількість звернень та скарг громадян, що висловлюють своє нерозуміння, обурення та незгоду із упровадженими змінами щодо послуги розподілу природного газу, зокрема принципами нарахувань.
Також споживачі наголошують на незрозумілості, незручності та непрозорості механізму розрахунків.
Як відомо, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор) були внесені зміни до Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу, Методики визначення тарифу на послуги розподілу природного газу.
Зазначеними змінами для споживачів з 01 січня 2020 року було запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу.
Вважаємо, що значна кількість типових питань та скарг громадян могли бути вирішені за умови проведення своєчасної ефективної та масової інформаційної кампанії та комунікативними заходами, які, однак, не проводилася ні Регулятором чи іншими органами виконавчої влади, ні операторами.
Враховуючи зазначене, юристами Спілки власників житла України були підготовлені детальні роз’яснення та відповіді на найпоширеніші запитання громадян.
Які правові основи регулювання цієї послуги?
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу» (далі – Закон).
Відповідно до положень статті 1 Закону:
- доступ – право користування потужністю об’єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах, встановлених у договорі про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG;
- потужність – максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику відповідно до договору про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG;
- постачання природного газу ‒ господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;
- розподіл природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Разом з тим слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 40 Закону розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов’язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов’язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Згідно з положеннями пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (із змінами) (далі – Кодекс), розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Що змінилося?
Постановою НКРЕКП від 07.10.2019 року № 2080 були внесені зміни до Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного газу, Методики визначення тарифу на послуги розподілу природного газу:
Зазначеними змінами для споживачів з 01 січня 2020 року було запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу (замовленої потужності).
Зокрема, відтепер з 01 січня 2020 року споживачі природного газу повинні сплачувати послуги з розподілу природного газу окремо від вартості спожитого газу.
У чому суть цієї послуги?
Відповідно до статті 1 Закону, розподіл природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
Згідно з Типовим договором, предметом послуги розподілу розуміються не лише її популярні визначення як «транспортування» чи «абонплати», а:
- забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи,
- розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об’єкта Споживача,
- переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об’єктів споживачів.
У чому практичний зміст такого відокремлення?
Практичним змістом є впровадження чіткого розмежування послуг та обов’язків оператора газорозподільної системи (“служби доставки”) від безпосередньо постачальника природного газу (“магазину-продавця”).
Застосування європейських підходів до розрахунків за послуги розподілу природного газу дає можливість споживачам розуміти, за які конкретно послуги і якому підприємству вони сплачують.
Оплата за послуги розподілу природного газу рівними частинами дозволяє уникнути великого навантаження на споживача в опалювальний період, коли споживання природного газу найбільше.
Сама по собі подібна реформа є необхідною для створення та функціонування ринку газу, тобто створення умов, коли постачання ресурсу і транспортних послуг здійснюють різні суб’єкти господарювання. При цьому споживач сам зможе обирати постачальника газу, який зможе запропонувати йому привабливішу за конкурентів ціну.
Наприклад, на початку 2020 року в соцмережах жартівливо і з недовірою було сприйнято заяву міністра енергетики та захисту довкілля, який коментуючи наміри, щоб у кожного споживача з’явився альтернативний постачальник газу, зазначив, що постачальником газу може стати, наприклад, «Укрпошта».
У той же час, подібна практика є звичною для багатьох країн Європи. Наприклад, у Австрії німецька міжнародна мережа супермаркетів Lidl має свій енергетичний підрозділ Energie, який також пропонує споживачам постачання природного газу.
У тій же Австрії та й в багатьох інших країнах придбання газу за допомогою інформаційних онлайн систем подібне до вибору та порівняння товарів чи послуг у інтернет-магазинах.
Наприклад, для того, щоб змінити постачальника, достатньо виконати такі дії:
- обрати інший тариф, для чого можна скористатися онлайн-калькуляторами, наприклад Durchblicker;
- попередньо (за декілька тижнів) повідомити чинного постачальника про намір припинення договору з ним;
- подати заявку бажаному постачальнику, отримати та підписати від нього договір на погоджених умовах;
- отримати від оператора мережі підтвердження зміни постачальника та зафіксувати дані лічильника у день зміни.
Тому, на даний час, встановлення тарифів на основі нової методології як плати за замовлену потужність та відокремлення вартості послуг розподілу природного газу від вартості природного газу як товару, передбачає відхід від застарілої системи встановлення загального тарифу.
Це нова послуга? Чому ми не сплачували її раніше?
Плата за послуги розподілу природного газу не є новим (додатковим) платежем, оскільки послуги розподілу природного газу сплачувались побутовими споживачами природного газу завжди у складі ціни на природний газ.
Тому, після виокремлення зазначеної послуги, ціна природного газу, що сплачується побутовими споживачами (постачання), буде зменшена на розмір тарифу на послуги розподілу природного газу.
Також слід розмежовувати перегляд (зростання) тарифів на послугу розподілу та зміну ціни на газ від самого процесу розділення платежів. Їх загальна сума могла б зрости як єдиним платежем, так і окремими.
Чи має Регулятор право на такі зміни? Чому це не відображено у законі?
Зазначені зміни були внесені НКРЕКП відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”, яким:
- визначено право Регулятора на затвердження Кодексу газорозподільних систем (ч.1 ст.1, ч.3 ст.4);
- встановлено, що підстави, порядок і умови розподілу природного газу передбачаються кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.40), крім цього Регулятор затверджує публічний типовий договір для цієї послуги (ч.2 ст.40).
Чому ця послуга здійснюється окремим платежем з іншим часом оплати?
Як вже було зазначено, дана послуга є окремою від послуги з постачання природного газу. Ці послуги надаються різними підприємствами.
Згідно з положеннями частини першої статті 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Відповідно до положень пункту 12 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі – Правила), оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися:
- за квитанціями абонентської книжки постачальника;
- за платіжними документами, які виписуються постачальником.
Згідно з положеннями пункту 14 розділу ІІІ Правил періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п’яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку.
Згідно з положеннями пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність об’єкта (об’єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об’єктом за газовий рік (з 01 жовтня по 30 вересня), що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу (положення пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу).
Спілка власників житла України вже надавала детальні роз’яснення щодо розрахунку вартості такої послуги:
Водночас, положеннями пункту 7 глави 6 розділу VI Кодексу встановлено, що оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.
Варто зазначити, що згідно з положеннями пункту 6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Таким чином, Кодексом та Типовим договором визначено, що оплата за послуги розподілу природного газу здійснюється побутовими споживачами рівними частинами протягом року не залежить від обсягів споживання природного газу в поточному місяці, та має інші часові межі для оплати, порівняно з послугою газопостачання.
Чому послуга сплачується за минулий рік, а не за фактичний обсяг?
Тому що відповідно до Кодексу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються виходячи з величини замовленої потужності об’єкта споживача. Знову таки, ця послуга відрізняється від послуги газопостачання та має певні технічні відмінності.
Таким чином, модель розрахунку потужності для побутових споживачів була сформована і затверджена на основі минулорічного споживання.
Відомо, що альтернативний спосіб визначення замовленої потужності споживача передбачав розрахунок залежно від типорозміру (пропускної спроможності) лічильника. Цей підхід навряд можна вважати більш об’єктивним та він також міг би призвести до ще більшого невдоволення.
Крім цього, невідомо, чи влаштував би споживачів підхід, що застосовується до непобутових споживачів, за яким величина замовленої потужності на наступний рік визначається самим споживачем за його заявою. При цьому, якщо фактичний обсяг використання потужності перевищуватиме замовлену — він сплачуватиме за послугу в півторакратному розмірі.
Зі мною не заключали договір, чому я маю платити?
По-перше, тому що Ви фактично споживаєте цю послугу, оскільки без неї газ не зможе бути поставлений.
По-друге, Типовий договір розподілу природного газу є публічним (стаття 633 ЦК України) та договором приєднання (стаття 634 ЦК України).
По-третє, умови Типового договору є однаковими для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем.
По-четверте, відповідно до статей 641-642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Аналогічні підстави зазначені у пункті 1.3 Типового договору, де зазначається, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Чому мені нараховується плата за послугу, якщо я нічого не спожив за минулий рік, або є новим споживачем?
Для таких споживачів фактично відсутній “профіль споживання” та неможливо розрахувати замовлену потужність за обраною моделлю. При цьому, навіть такі споживачі можуть у будь-який час почати споживати газ (продовжують мати цілодобовий доступ до системи), що і є змістом надаваної послуги.
Тому, відповідно до пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу, для нового побутового споживача та/або його об’єкта, що має фактичний період споживання природного газу менший ніж дев’ять місяців або за умови відсутності споживання природного газу побутовим споживачем та/або його об’єктом протягом усього попереднього газового року, річна замовлена потужність споживача (його об’єкта) визначається Оператором ГРМ на рівні планових об’ємів споживання, що розраховуються виходячи з групи споживання побутового споживача відповідно до додатка 1 до цього Кодексу.
З моменту, коли новий побутовий споживач та/або об’єкт побутового споживача фактично споживає природний газ повні дев’ять місяців та до завершення повного календарного року споживання, величина річної замовленої потужності об’єкта споживача визначається як добуток числа 12 на фактичне середньомісячне споживання природного газу за попередні дев’ять місяців.
Примітка: 06 лютого 2020 року НКРЕКП на офіційному сайті повідомила, що нею напрацьовані та будуть реалізовані найближчим часом нові механізми визначення мінімальної плати за послуги розподілу для споживачів, які є новими або які протягом минулого газового року не споживали природний газ.
Чому нараховують за розподіл, якщо в мене стоїть пломба на вентилі (припинене постачання)?
Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VІ Кодексу, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов’язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.
У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
Чи можуть депутати/міністри/президент щось змінити?
Як уже зазначалося, затвердження Кодексу газорозподільних систем, порядку і умови розподілу природного газу, типового договору — належить до компетенції Регулятора.
Відповідно до Закону України «Про НКРЕКП» під час виконання своїх функцій та повноважень Регулятор діє самостійно у межах, визначених законом. Письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб’єктів господарювання, політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, які обмежують повноваження членів Регулятора та посадових осіб Регулятора, є незаконним впливом.
Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, суб’єктам господарювання, політичним партіям, громадським об’єднанням, професійним спілкам та їх органам забороняється чинити незаконний вплив на процеси державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
У той же час, усвідомлюючи незалежність Регулятора у прийнятті власних рішень, голова Спілки власників житла України, народний депутат Олексій Кучеренко звернувся до НКРЕКП щодо значного суспільного невдоволення новим механізмом оплати за розподіл газу з проханням додатково переглянути зазначені питання відповідно до власних повноважень.
Посилання
- Закон України «Про ринок природного газу»;
- Кодекс газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494);
- Правила постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496);
- Типовий договір розподілу природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498);
- Постанова НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080;
- «До уваги побутових споживачів природного газу» — оголошення НКРЕКП від 06.02.2020.