На початку грудня 2020 року Верховна Рада підтримала законопроект № 2458 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» від 15.11.2019. Наразі він знаходиться на підписі у Президента.
Для виконавців житлово-комунальних послуг зазначений законопроект є довгоочікуваним і вкрай необхідним для галузі житлово-комунального господарства. Водночас, оскільки законопроект розглядався більше року, його остаточна редакція суттєво відрізняється від початкової, деякі норми змінювалися по кілька разів, а реакція громадян на пропоновані зміни була досить неоднозначною. Також з огляду на широке коло охоплюваних питань та вкрай дискусійну і суперечливу історію прийняття проекту, його назва як “законопроект № 2458” уже добре запам’яталася усім працівникам та експертам галузі ЖКГ.
Розглянемо основні зміни, що пропонуються даним законом.
Обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж
Окремими спільнотами наполегливо поширювався міф, що законопроект № 2458 перекладає на співвласників багатоповерхівок обов’язки та відповідальність облгазів в частині обслуговування внутрішніх газових мереж.
Безумовно, це не відповідає дійсності, оскільки мешканці багатоповерхівок не мають ані навичок, ані необхідних дозволів аби самостійно здійснювати технічне обслуговування внутрішніх газових мереж. Водночас для всіх очевидно, що обслуговування таких мереж має бути здійснене регулярно і належним чином. Непоодинокі нещасні випадки підтверджують небезпеку залишення газових мереж без обслуговування.
Через неузгодженість та внутрішні правові суперечності окремих положень законодавства, фактично останні кілька років обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж було врегульоване достатньо неоднозначно та колізійно.
Зокрема, відповідно до частини 3 статті 19 Закону України “Про ЖКП” — “Для забезпечення безперервності та безпеки газопостачання оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках.”.
Водночас, пункт пункту 2 глави 1 розділу III Кодексу ГРМ уже конкретизує, що “Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку здійснюється на умовах договору, укладеного між співвласниками/особою, уповноваженою на це співвласниками, і суб’єктом, що має право на виконання таких робіт.” При цьому, згідно цього ж пункту, у випадку незабезпечення технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку розподіл природного газу припиняється.
Скільки було укладено подібних договорів з моменту введення в дію зазначених норм — питання, мабуть, близьке до риторичного.
Законопроектом № 2458 пропонується врегулювати ситуацію таким чином (зміни до статті 19):
1. Мешканці мають [фактично — “можуть”, оскільки одразу передбачено альтернативний запобіжник, див. пункт 5] обрати суб’єкта, який буде обслуговувати їхні мережі (питання вартості обслуговування вирішується за погодженням мешканців). Це може бути не обов’язково облгаз, а будь-хто з суб’єктів, що мають державні дозволи на відповідні роботи, зокрема (але не обов’язково):
2. У будь-якому разі обслуговування здійснюватиметься відповідно до затверджених відповідних міністерством умов та порядків, що запобігатиме можливості надання неповного, але дешевшого “пакету послуг”:
3. Оператор ГРМ (“облгаз”) не має права відмовити в укладанні відповідного договору, якщо співвласники обирають його:
4а. Якщо укладається договір з Оператором ГРМ — він може бути укладений лише на основі типового договору, затвердженого НКРЕКП:
4б. Якщо укладається договір з іншим суб’єктом — можлива вільна форма укладання (з урахуванням пункту “2”), але про такий договір необхідно повідомити Оператора ГРМ:
5. Якщо співвласники взагалі не обрали нікого та не уклали ніякого договору — вважається, що вони автоматично приєдналися до договору з Оператором ГРМ:
Оператор ГРМ буде зобов’язаний розмістити на своєму офіційному веб-сайті публічний договір на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання багатоквартирного будинку.
6. При цьому за безпеку відповідатиме той суб’єкт, з яким укладено договір, а не співвласники. Тобто саме укладання договору, а не ухилення від нього, чітко і однозначно “перекладає” таку відповідальність:
Щодо оплати за обслуговування
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щороку встановлюватиме для операторів газорозподільних систем граничні рівні вартості виконання видів робіт та послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирних будинках.
Якщо співвласники приєдналися до публічного договору на обслуговування, не погоджуючи цим самим його вартість, тоді оператор розраховуватиме кошторисну вартість технічного обслуговування та публікуватиме її на офіційному веб-сайті одразу у двох альтернативних формах:
- для оплати вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання окремими платежами кожним співвласником багатоквартирного будинку за індивідуальними квитанціями (тобто повідомлятиме суму, яку матиме заплатити кожен споживач за індивідуальною квитанцією — що розрахована пропорційно до кількості укладених договорів із споживачами послуг з розподілу природного газу у такому будинку).
- для оплати вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання єдиним платежем управителем або іншою особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені усіх співвласників багатоквартирного будинку та за їхній рахунок (тобто повідомлятиме загальну суму, яку має сплатити будинок; а вже, наприклад, ОСББ може встановити власний порядок її розподілу між споживачами).
Щодо санкцій за неоплату обслуговування
Оператор може припинити договір (і, відповідно, виконання робіт) з обслуговування внутрішньобудинкових систем, якщо споживачі спільно утворять борг у розмірі більшому, ніж його кошторисна вартість за 6 місяців.
Щодо доступу до приміщень/житла
Законопроектом надається право доступу виконавця послуги до приміщень багатоквартирного будинку. Водночас, право доступу до житла не отримує яких-небудь особливостей та продовжує визначатися у загальному порядку. Більше того, окремо фактично презюмується можливість ненадання доступу (утім, із можливим отриманням відповідних санкцій за це).
Слід зауважити, що відповідно до підпункту 11 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об’єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання є однією з підстав для обмеження/припинення природного газу споживачу.
Отримання технічної документації
Враховуючи “відкриття ринку” обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання, співвласникам надається безумовне право на отримання копії її технічної документації.
Аварійні ситуації
Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій здійснюються оператором газорозподільної системи.
Коли зміни наберуть чинності?
Відповідно до пункту 6 прикінцевих та перехідних положень — не раніше, ніж відповідні типові договори буде затверджено, а отже до них почнуться публічні приєднання . До цього часу все лишатиметься “як є”:
* * *
Зазначені зміни покликані вирішити проблему відсутності обслуговування газових мереж, що останніми роками не була врегульована.
Цікавою є альтернативна та певною мірою компромісна для співвласників модель укладання договорів, де споживачем, як єдиною особою фактично розуміється всі співвласники певного будинку в цілому (без утворення юридичної особи), що дає змогу обслуговувати їх спільне майно. При цьому, хоч кожен зі співвласників і отримуватиме особисту квитанцію — укладений договір не стане індивідуальним, оскільки стосується спільного майна з невизначеними частками. У тому числі це покликане вирішити питання відповідальності за всю внутрішньобудинкову газову мережу в цілому, що не має окремих часток, а отже не може бути “роздробленою”.
Можна очікувати, що більшість співвласників автоматично приєднається до публічних договорів з операторами ГРМ,про що дізнається, вже отримавши платіжку на нову послугу. Сподіваємося, що як державні органи, так і оператори зможуть своєчасно провести відповідну інформаційну кампанію, та заздалегідь пояснити громадянам її походження.
Чорний Михайло, юрист СВЖУ
Посилання:
- Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг — № 2458 від 15.11.2019;
- Закон України “Про житлово-комунальні послуги” — від 09.11.2017 № 2189-VIII;
- “Кодекс газорозподільних систем” — постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.
